Теоретично в загальному вигляді будь-яка система являє собою сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів, функціонування яких здійснюється визначеними суб'єктами управління. Елементами системи внутрішньозаводських економічних відносин є підсистеми - планування, контролю, економічного стимулювання і економічної відповідальності, що визначають майнові, орендні, виробничі, фінансові відносини між підприємством і його структурними підрозділами і між самими підрозділами - основними, допоміжними, обслуговуючими, управлінськими. Кінцева мета функціонування системи - отримання підприємством прибутку шляхом випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції високої рентабельності.
Рушійною силою внутрішньозаводських економічних відносин є мотиваційний механізм часткового саморегулювання, який поряд з адміністративними методами лежить в основі функціонування системи. Для організації внутрішньозаводських економічних відносин на зазначених засадах на підприємстві повинні бути створені відповідні умови.
Відносна майнова самостійність виробничих підрозділів підприємства забезпечується шляхом закріплення за ними частини виробничих фондів (переважно основних виробничих фондів), яка може бути здана підрозділу в оренду. Така майнова самостійність забезпечує організаційну самостійність і є умовою для надання підрозділам економічної самостійності.
Відносна економічна самостійність виробничих підрозділів може бути забезпечена шляхом скорочення числа централізовано планованих показників і використання у виробничих підрозділах деяких елементів ринкової економіки. На підприємствах вводиться механізм формування внутрішньозаводських планово-розрахункових цін за продукцію, роботи і послуги для здійснення взаєморозрахунків між підрозділами підприємства. Економічна самостійність покликана посилити на рівні підрозділів вплив таких принципів, як порівняння витрат з результатами діяльності, економічної зацікавленості з економічною відповідальністю.
Відносна фінансова самостійність підрозділів здійснюється шляхом організації системи розрахунків на внутрішньозаводський рівні. Для цього в рамках системи внутрішньозаводських економічних відносин утворюється внутрішньозаводський госпрозрахунковий банк. Всі розрахунки між підприємством та його підрозділами і між самими підрозділами за ресурси, продукцію роботи та послуги виробляються чеками цього банку. В основі фінансових взаєморозрахунків лежать внутрішньозаводських планово-розрахункові ціни. Джерелами фінансових розрахунків для підрозділу є власна чистий прибуток, власні оборотні кошти, внутрішньозаводський кредит, часткове загальнозаводське фінансування, надходження коштів за санкціями та ін
Одним з основних умов організації внутрішньозаводських економічних відносин поряд з наданням підрозділам підприємства відносної самостійності є створення внутрішньозаводський ринкової інфраструктури, тобто формування різних суб'єктів економічних відносин усередині підприємства.
Схема організації внутрішньозаводський ринкової інфраструктури представлена на малюнку 12.1.
Рисунок 12.1 - Схема організації внутрішньозаводський ринкової інфраструктури