Показники та шляхи прискорення обороту обігових коштів

Ефективність використання оборотних коштів на підприємства характеризується швидкістю їх обороту (оборотністю). Оборот обігових коштів, виміряний у часі називається їх оборотністю.

 

Економічне значення  оборотності полягає в тому, що від неї залежить  величина необхідних  підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

 

Ефективне використання оборотних коштів характеризується такими показниками:

 

коефіцієнт оборотності К об показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої продукції за рік продукції РП до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів Кноз:

 

К об = РП : Sноз, оборотів/рік.

Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів Sноз розраховується:

Sноз = S1+ S2…. S12, грн..,

де S1, S2,. S12, - середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів, грн.

 

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засобів Sноз міс обчислюється:

Sноз міс = (Sn+ Sk) :2, грн.,

Коефіцієнт завантаження Кзав є показником, оберненим коефіцієнту оборотності, який показує скільки оборотних коштів підприємств припадає на одну  гривню реалізованої продукції:

К зав = Sноз : РП .

Тривалість обороту Т об показує тривалість одного обороту обігових коштів, у днях (може бути місяць, квартал, рік), і обраховується:

Т об = 360 : РП , дні.

Сума вивільнених в результаті прискорення оборотності обігових засобів ∆Sноз обраховується за формулою:

∆Sноз = (РП зв : 360) × Т об. баз -   Т об. зв , грн.

де РП зв – обсяг реалізації у звітному році, грн.;

Тоб.баз, Тоб.зв – середня тривалість одного обороту обігових засобів відповідно в базовому і звітному роках, днів.

Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів застосовується показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, який розраховується як відношення прибутку від реалізованої продукції до середніх залишків оборотних коштів.

Ефективне використання оборотних коштів є одним із резервів підвищення ефективності діяльності підприємства і повинно забезпечуватись прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів – це раціональне їх використання, ліквідація наднормативних запасів, удосконалення нормування, оптимальний вибір постачальників, налагодження роботи транспорту, організація складського господарства тощо.

На стадії незавершеного виробництва – упровадження прогресивної техніки і технологій, удосконалення форм організації виробництва, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.

На стадії обігу – це раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних норм розрахунків, прискорення документообороту, дотримання договірної та платіжної дисципліни.

Завдяки прискоренню обороту обігових коштів можливо зекономити кошти і збільшити обсяги виробництва без залучення додаткових фінансових ресурсів.

У сучасних умовах господарювання однією з проблем виробництва є економія матеріальних ресурсів.

 

Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія.

 

Шляхи економії – це способи, заходи за допомогою яких може бути досягнута економія.

 

Основними джерелами економії сировини та матеріалів є: зниження ваги виробів, скорочення відходів і втрат сировини та матеріалів, використання відходів,  використання вторинної сировини, зменшення і ліквідація браку.

 

Основні шляхи економії матеріальних ресурсів діляться на :

 

- виробничо – технологічні (якісна підготовка сировини до виробничого споживання, вдосконалення конструкції виробів, комплексна переробка сировини, застосування безвідходних та маловідходних технологій);

 

-          організаційно – економічні (підвищення рівня науковості нормування, розробка технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів).