Для оцінки результатів господарської діяльності необхідно поряд з розробкою нормативної бази та системи планування організувати облік випуску продукції та фактичних витрат на виробництво. Облік повинен здійснюватися за всіма показниками, передбаченими в плані.
Важливе місце у визначенні підсумків роботи займає система бухгалтерського обліку та звітності. При внутрішньозаводський госпрозрахунку облік витрат ведеться роздільно по цехах за допомогою аналітичних рахунків виробництва, побудованих в розрізі калькуляційних статей витрат. В даний час в цехах широке розповсюдження отримав нормативний метод обліку витрат на виробництво, в основі якого лежить попередній розрахунок нормативної собівартості продукції, у якій витрати відображаються за нормами витрат, що діють на підприємстві. При нормативному методі фактична собівартість визначається шляхом додавання або віднімання відхилень від нормативних витрат по кожній статті. Це дозволяє виявляти причини відхилень, усувати недоліки і поширювати позитивні результати.
Результати господарської діяльності цехів визначають шляхом зіставлення фактичного виконання з плановим завданням по всіх показниках.
Економія або перевитрата фонду заробітної плати з плановим фондом, перерахованим на фактичний випуск продукції, який визначається множенням планового фонду заробітної плати на скоригований відсоток перевиконання плану нормативної чистої і товарної продукції. Коригування проводиться за допомогою спеціального коефіцієнта, що враховує відставання збільшення фонду по відношенню до зростання випуску продукції за рахунок наявності в загальному фонді зарплати незмінною його частини, тобто фонду заробітної плати ІТП, службовців, деяких категорій допоміжних робітників, заробітна плата яких не змінюється у зв'язку зі збільшенням випуску продукції.
Результат за таким показником, як собівартість продукції, визначається зіставленням планової та звітної собівартості фактичного випуску товарної продукції.