По-перше, причиною безробіття може стати щодо надлишкове населення, «зайве» в порівнянні з досягнутим рівнем національного виробництва. Цей фактор безробіття особливо сильно позначається в країнах, що розвиваються.
По-друге, безробіття може тимчасово збільшитися через природні бажань людей знайти роботу «до душі» і з кращими умовами праці й оплати (фрикційне безробіття).
По-третє, безробіття може бути результатом змін у структурі економіки, в тому числі - в технології (структурне безробіття). Це безробіття є тимчасовою, тому що на зміну старим галузям і виробництвам (технологіям) приходять нові.
По-четверте, особливо сильне збільшення рівня безробіття відбувається в результаті циклічного спаду в економіці (циклічна безробіття). Цей вид безробіття є найбільш небезпечним, так як виникає замкнуте коло: падіння виробництва - безробіття - зменшення загального рівня доходів - зниження сукупного попиту - падіння виробництва - безробіття і т.д.
По-п'яте, в деяких випадках генератором безробіття може стати активне втручання держави і профспілок у відносини між найманим працівником і роботодавцем, що призводить до ринкової негнучкості заробітної плати і змушує підприємців вирішувати проблему досягнення максимального прибутку шляхом скорочення зайнятості.
Всі ці причини безробіття представляють є скоріше фактори, що впливають на розмір і динаміку безробіття. Основними джерелами безробіття є не ринкові пропорції та умови, що складаються на ринку праці , тому що ринок праці лише відображає існуючі в даний момент пропорції між попитом і пропозицією робочої сили, але безпосередньої участі в їх формуванні не приймає. Ці пропорції залежать від процесів, що знаходяться за межами ринку праці. Ринок лише виявляє їх, виявляє безробіття, робить її видимою для суспільства.
Серед конкретних причин, що обумовлюють скорочення зайнятості працездатного населення в Росії, потрібно відзначити наступні.
Характерною рисою радянської економіки була надмірна чисельність виробничого персоналу (в тому числі допоміжного та управлінського) підприємств. У літературі вже давно відзначався той факт, що на радянських підприємствах, в порівнянні з аналогічними за профілем і обсягом виробництва в західних країнах, було зайнято у два-три рази більше працівників. Наявність надлишкового персоналу гальмувало впровадження нової техніки і технологій працезберігаючий, перешкоджало зростанню продуктивності праці. З іншого боку, необхідність сплачувати зайвих працівників невиправдано завищувала витрати виробництва з випливають звідси ослабленням конкурентоспроможності вироблених товарів. Наявність надмірної кількості робочих місць означало штучний дефіцит робочої сили, а він підривав дисципліну праці, сприяв широкому розповсюдженню «виводіловкі» в оплаті працівників, придушення у них стимулу до кращої роботи.
Також серед причин безробіття можна виділити наступні:
· потенційна безробіття (у зв'язку з виходом на інвалідність);
· тимчасова безробіття (декретну відпустку, догляд за дитиною, за інвалідами дитинства, тяжкохворими та старими, відпустку без збереження змісту);
· придушення безробіття (дострокові проводи на пенсію чоловіків в 58, жінок у 53);
· часткова примусова безробіття (скорочений робочий день, скорочений робочий тиждень, подовження відпусток);
· безробіття у зв'язку з вивільненням жінок з виробництва зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
· безробіття структурна (переорієнтація, закриття, банкрутство);
· безробіття молоді, відрахований з навчальних закладів або припинила навчання за власним бажанням;
· вимушене безробіття (внаслідок відсутності сировини, енергії, комплектуючих, що привів до зупинки підприємства);
· безробіття внаслідок демобілізації, звільнення в запас і структурної перебудови в армії;
· безробіття в закритих містах у зв'язку з конверсією і містах заводах внаслідок зупинки підприємств;
· безробіття суб'єктивна внаслідок небажання або нездатність перекваліфікуватися і отримати іншу професію;
· безробіття внаслідок недостатньої професійної кваліфікації;
· безробіття внаслідок вимушеної міграції (біженці);
· безробіття які повертаються з місць позбавлення волі;
· безробіття внаслідок стихійних лих і екстремальних ситуацій (аварії, землетруси, повені, руйнування підприємств та установ у результаті вибухів чи воєнних дій).