Економічна (матеріальна) відповідальність підрозділів і їх трудових колективів за кінцеві результати роботи підприємства зводиться до безумовного виконання планових завдань і договірних зобов'язань. Підрозділ повинен нести відповідальність за економічний збиток, обумовлений невиконанням договірних зобов'язань, і відшкодувати прямі матеріальні втрати.
Визначення економічного збитку і відшкодування матеріальних втрат здійснюється в результаті роботи щодо розгляду претензій в рамках системи внутрішньозаводських економічних відносин, основу якої складають наступні принципи:
відшкодування економічного збитку і матеріальних втрат усіма без винятку підрозділами (основними, допоміжними, обслуговуючими, управлінськими);
входження в систему претензій і санкцій по них всіх трьох елементів виробництва (предмети праці, засоби праці, робоча сила);
невідворотність і своєчасність економічної (матеріальної) відповідальності;
об'єктивність пред'являються претензій і реальність санкцій залежно від завданих збитків; відшкодування економічного збитку в повному обсязі;
правильний вибір джерела відшкодування збитку, тому що від цього значною мірою залежить ефективність всі роботи.
Усі ці принципи дозволяють виробляти профілактичну роботу, тобто виключати причини виникнення більшості типових для підприємства порушень при виконанні договірних зобов'язань на внутрішньозаводський рівні.
З одного боку, не тільки підприємство може пред'являти претензії підрозділу, але і підрозділ має право вимагати відшкодування підприємством економічного збитку, нанесеного в результаті неякісної роботи управлінських структур , з іншого боку, відповідальність за шкоду, завдану стороннім підприємствам і організаціям, покладається виключно на безпосереднього винуватця, тобто зовнішні претензії до АТ доводяться до його структурних підрозділів у розмірі пред'являються штрафних санкцій.
Розгляд претензій на підприємстві припускає різні тапи обгрунтування, узгодження, перевірки та аналізу претензій і санкцій (рис. 2.1) і завершується розробкою заходів, що виключають причини виникнення економічних збитків.
![]() |
Рисунок 2.1 - Організація роботи з розгляду
претензій на підприємстві
Претензія пред'являється підрозділу-відповідачу у вигляді акту госпрозрахункової претензії, в якому вказується характер і причини збитку, що є підставою для оформлення претензії.
Акт-претензія оформляється працівниками цеху, які відповідають за відповідну ділянку роботи :
- претензії за матеріалами, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, послуг основного виробництва оформляється диспетчером спільно з ВТК цеху;
- претензія по фонду заробітної плати оформляється нормувальником цеху спільно з майстрами;
- претензії за відхиленнями від технологічного процесу, помилок у техпроцесі, послуг допоміжного виробництва оформляються ОГТ за поданнями і зауваженням цеху;
- претензії по шлюбу, виходу з ладу оформляються службою ВТК спільно з технологом і нормувальником цеху;
- у бригадах претензії оформляються бригадиром ( майстром).
Акт-претензія складається у 4-х екз. і направляється: 1 прим. - Підрозділу-пред'явнику, 1 прим. - Підрозділу-відповідачу, 1 прим. - У ВТК, 1 прим. - В центральну бухгалтерію.
Відповідач зобов'язаний у триденний термін підписати акт-претензію з визнанням позовних вимог або поясненням причин відмови. Претензія вважається прийнятою, якщо протягом триденного терміну після її вручення не надійшло обгрунтованих заперечень.
При повному або частковому відхиленні претензія з мотивованим запереченням повертається у зазначений триденний термін підрозділу-заявнику. Керівник цього підрозділу в п'ятиденний термін з дня одержання відповіді має право передати виник спір для дозволу арбітра, до компетенції якого входить вирішення цих питань.
Спори по претензіях розглядаються в присутності керівника підрозділу-заявника та підрозділи-відповідача.
У випадку виникнення спору між виробничими підрозділами та функціональними відділами підприємства претензії для рішення передаються в претензійну комісію, яка перевіряє обгрунтованість претензії, отримує висновок і приймає рішення.
Ухвалене рішення у спорі є остаточним, оформлюється протоколом, затверджується у відповідному порядку і перезатвердження НЕ підлягає.
При розгляді претензій та суперечок по них повинні бути виявлені причини порушень, конкретні винні особи для подальшого покладення на них відповідальності (матеріальної, дисциплінарної і т.д.) у встановленому порядку.
Здача актів-претензій до центральної бухгалтерії проводиться підрозділом-пред'явником протягом місяця в міру оформлення, але не пізніше 3-го числа, наступного за звітним місяцем.
Не пізніше 8-го числа (наступного за звітним місяцем) цех пред'являє до бухгалтерії довідку про понесені цехом збитки за звітний місяць, у якій відбиваються визнані претензії, сума понесених збитків та підрозділ-винуватець.
На підставі оформлених актів-претензій та довідок цехів про понесені збитки центральна бухгалтерія підприємства складає зведену відомість по внутрішньозаводських госпрозрахунковим претензіям за звітний місяць в розрізі цехів і відділів підприємства.



