Технологія розробки та зміст плану розвитку підприємства. Особливості розробки планів

Кожен із зазначених планів розвитку має свої особливості розробки, зумовлені характером заходів. Разом з тим, загальна цільова спрямованість і взаємозв'язок технічних, організаційних та природоохоронних заходів, комплексний підхід до їх розробки вимагає єдиної системи управління цими процесами. Найбільш ефективною представляється наступна технологія планування. Розробку плану умовно ділимо на три етапи:

1. Підготовка вихідних даних.

2. Складання проекту плану.

3. Обговорення, уточнення проекту плану, остаточне його оформлення та затвердження.

Для розробки плану створюється Загальнозаводська комісія і комісії в структурних підрозділах підприємства. Загальнозаводську комісію очолює головний інженер, а роботою комісій структурних підрозділів керують начальники цехів і відділів.

Загальнозаводська комісія складається з начальників функціональних служб підприємства, начальників цехів та представників громадських організацій. Вона виконує наступні функції:

  • ·; загальне методичне керівництво розробкою плану в цілому по підприємству;
  • · визначення переліку найважливіших технічних, організаційних та природоохоронних питань, які повинні бути вирішені в плані розвитку підприємства;
  • · встановлення контрольних цифр для цехів і відділів щодо зниження матеріаломісткості, трудомісткості, економії палива, енергії і т.д.
  • · Розробка заходи загальнозаводського характеру.

Комісії структурних підрозділів, до складу яких входять начальники бюро, в цехах - також лінійні керівники (ст. майстри, майстри), провідні фахівці, представники громадськості і т.д., керують підготовкою планів підвищення ефективності виробництва цехів (відділів ).

У підготовці необхідної інформації для розробки плану беруть участь всі відділи та служби заводу (ПЕО, ОТиЗ, ОГТ, БРИЗ, ОГК та ін.) Для вирішення найбільш складних науково-технічних проблем стоять перед підприємством створюються спеціальні творчі бригади.

Для розробки проекту плану цеху і відділи підприємства отримують попередні завдання у вигляді контрольних цифр щодо підвищення продуктивності праці, зниження матеріаломісткості, енергоємності, собівартості, які повинні забезпечити виконання показників інших планів підприємства. Ці завдання визначають мінімальну величину необхідного ефекту від реалізації запланованих заходів.

Складаючи проект плану, рекомендується першорядну увагу приділяти заходам, що робить істотний вплив на підвищення ефективності виробництва. Незначні заходи, які не потребують великих витрат часу і коштів на впровадження, працівники підприємства реалізують у процесі повсякденної діяльності.

У проект плану кожного цеху включаються заходи, які впливають на показники роботи цеху і повинні в ньому впроваджуватися. Якщо результати заходу впливають на показники роботи кількох цехів, або ж на показники роботи всього підприємства, такі заходи розглядає Загальнозаводська комісія і включає їх до проекту заводського плану.

У план підприємства включаються також заходи, які потребують значних одноразових витрат і участі в їх реалізації кількох структурних підрозділів.

Кожен захід, включене до проекту плану конкретизується (вказується місце впровадження, виконавці, терміни розробки та впровадження, витрати на впровадження, економічний ефект).

Для складних заходів, що вимагають тривалої підготовки і значної кількості виконавців, розробляються і затверджуються поетапні графіки, що охоплюють виконання всього комплексу робіт.

Проекти цехових планів, схвалені цеховими комісіями, обговорюються на виробничих нарадах цехів, після чого надаються для узгодження до відділів заводоуправління (для узгодження роботи різних підрозділів і для контролю виконання доведених завдань). Відділи заводоуправління можуть вносити пропозиції з доопрацювання окремих заходів щодо зміни строків їх впровадження і т.д. Після укладення відповідних відділів проекти планів цехів, спільно з загальнозаводським проектом плану, розглядаються заводський комісією і техради підприємства. План розвитку підприємства затверджується головним інженером. Він є обов'язковим для всіх цехів, відділів, служб і є основою для складання квартальних і місячних графіків реалізації окремих заходів.

Всі запропоновані до впровадження технічні та організаційні заходи повинні бути економічно обгрунтовані.

Центральне місце в такому економічному обгрунтуванні займає розрахунок їх економічної ефективності. Він необхідний для вибору найбільш ефективних заходів, визначення їх впливу на показники роботи підприємства в плановому періоді. Поряд з розрахунком показників ефективності проводиться також розрахунок річного економічного ефекту, а також економії різних ресурсів у плановому періоді (зниження трудомісткості, економія сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д.) Отримані дані потім закладаються у розрахунки потужностей, план матеріально-технічного забезпечення, план по праці і заробітної плати і т.д.

При складанні плану розвитку підприємства визначаються суми витрат, необхідні для виконання заходів (шляхом розробки кошторисів), а також джерела їх фінансування.

Одним з найважливіших умов успішного виконання плану розвитку підприємства є облік, контроль та аналіз заходів прийнятих до впровадження у виробництво.

Контроль за впровадженням заходів здійснює керівництво підприємства, цеху. Впровадження кожного заходу оформляється актом за підписами відповідальних виконавців та відповідних посадових осіб. В акті зазначаються зміст виконаних робіт, отримана фактична економія і сума витрат на впровадження. Це дозволяє надалі проводити детальний аналіз виконання плану по кількості заходів, за напрямами, з економічного ефекту і т.д.

Для великих заходів, що вимагають значних фінансових витрат, можлива розробка бізнес-планів інвестиційних проектів.