Щоб зрозуміти, для чого призначені системи автоматизації, побудовані за принципом управління виробничими ресурсами, необхідно простежити історію їх розвитку.
Абревіатура ERP прийшла на зміну двом іншим абревіатур - MRP (materials requirements planning - планування потреб у матеріалах) і MRP II (manufacturing resource planning - планування виробничих ресурсів). Останні два стандарти відносяться до більш ранніх типами систем управління, які призначені для виробництв, орієнтованих на підтримку достатку матеріальних запасів і роботи автоматичних ліній. Виникнення MRP було обумовлено бажанням оптимізувати виробничі витрати, пов'язані із закупівлею, зберіганням матеріалів, запчастин і вузлів, а також мати зручний інструментарій для планування та управління матеріальними запасами виробництва.
Очевидно, що даний стандарт розроблявся лише як засіб оптимізації та обліку руху матеріалів на виробництві, але при цьому не враховувалися виробничі потужності, їх завантаження, вартість робочої сили і т. д. При подальшому розвитку системи з метою усунення цих недоліків був створено стандарт MRP II - планування виробничих ресурсів (сировини, матеріалів, обладнання, персоналу і т. п.). При цьому прогнозування, планування і контроль виробництва відбувалися по всьому циклу, починаючи з закупівель матеріалів і закінчуючи відправку товарів споживачеві.
Завдяки розвитку концепції MRP II і поступового додаванню до неї можливостей з обліку інших витрат підприємства з'явився новий стандарт ERP - планування ресурсів підприємства. Цей стандарт був орієнтований вже на роботу з мережею віддалених виробничих і невиробничих об'єктів. Володіючи всіма можливостями MRP II, ERP-системи включають ще й механізм планування потреб при розподілених запасах, що дозволяє визначати необхідність поповнення запасів у випадку територіально розподілених автономних складів. Крім того, на відміну від MRP/MRP I, ці системи допускають оновлення апаратної і програмної платформи.
В основі ERP лежить принцип створення єдиної бази даних, яка містить всю ділову інформацію, накопичену організацією в процесі ведення ділових операцій. До неї відносяться фінансова інформація, дані, пов'язані з виробництвом, управлінням персоналом, або будь-які інші відомості. Це усуває необхідність в передачі даних від системи до системи. Крім того, будь-яка частина інформації, яку має організація, стає одночасно доступною для всіх працівників, що володіють відповідними повноваженнями.
Останнім часом на ринку з'явилися більш нові технології, що дозволяють оперативно і чітко управляти ресурсами підприємства. Це так звані системи CSRP(Customer Synchronized Resource Planning) - планування ресурсів у взаємодії з покупцем. Їх відрізняє спрямованість на споживача: якщо раніше основною метою побудови системи була оптимізація внутрішніх процесів компанії, то тепер на перший план виходить структуризація процесів взаємозв'язків із зовнішніми суб'єктами. Однак розвиток і широке застосування цих систем поки в майбутньому [1].
Найбільшим розробником ERP-систем є німецька компанія SAP AG з продуктом R/ 3. Вона ж вважається і родоначальницею ринку ERP-систем у тому обсязі, в якому вони існують сьогодні. До числа інших виробників, які займають левову частку світового ринку систем управління ресурсами, відносяться фірми PeopleSoft, Oracle, Baan u J. D. Edwards.