У виробничому відділенні здійснюється тактичне та оперативне планування . Тактичне планування припускає складання середньострокових (зазвичай п'ятирічних) планів, у яких конкретизуються стратегічна концепція, методи і форми її реалізації. Тактичний план підлягає постійному коригуванню, тому його зазвичай іменують ковзним планом, або саморегульованим планом.
Оперативне планування припускає розробку короткострокових планів-бюджетів (строком до одного року), в яких міститься детальна розробка важелів та інструментів впливу на виробничий процес.
Показники тактичних і оперативних планів становлять основу для розробки стратегічного плану на вищому рівні управління.
Поточне планування у рамках виробничих відділень стало повсякденною роботою всіх його функціональних підрозділів. Воно дозволяє точніше визначити напрямок інноваційної діяльності, орієнтованої на оптимізацію виробництва та впровадження нової конкурентоздатної продукції.
У виробничому відділенні розробляються окремо план виробництва, план реалізації, план капіталовкладень, фінансовий план.
Фінансовий план узагальнює підсумки трьох інших видів плану. Узгодженість планів досягається через систему фінансування, розподілу виробничих потужностей і персоналу.
У багатьох фірмах планування ведеться методом "від витрат до випуску": спочатку встановлюється, якими ресурсами може розташовувати фірма, а потім на основі цих даних визначається стратегія "продукт-ринок".
Сучасне виробництво в більшості галузей, особливо у важкій промисловості, - складне і капіталомістке; його розвиток неможливий без поточного внутрішньофірмового планування ряду найважливіших параметрів, що вимагає відносно стабільних ринкових умов, зокрема, цін.
Планування тісно пов'язує усі ланки виробничого процесу, особливо там, де виробництво засноване на складанні готового продукту з величезного числа різних компонентів.
У кожної компанії є свої специфічні особливості планування: за видами планів, їх структурі та показниками, горизонту і термінів розроблюваних планів та ін
В якості прикладу можна навести американські і японські автомобільні компанії. Виробниче планування в автомобільних компаніях вкрай деталізовано, всі підсистеми в ньому тісно ув'язані на базі використання ЕОМ.
У компаніях США виробничі плани передбачають не тільки внутрішньокорпоративні поставки компонентів, але і закупівлі в спеціалізованих постачальників. Це передбачає наявність значних планованих запасів компонентів у складальних заводів.
У японських автомобільних компаніях, де планування є всеосяжним, виробничі системи тісно пов'язані в рамках планування з управлінням у материнській компанії, причому так, щоб потрібні деталі надходили синхронно в потрібне місце і в належний час, практично виключаючи наявність запасів. Наприклад, у фірмі "Тойота" це досягається завдяки детальному плануванню всього виробничого процесу на три роки, півроку і три місяці в рамках всієї групи, в яку входять постачальники компонентів. Як правило, деталі позначаються номерами заводів, які однакові для всіх ідентичних виробів і надходять не на склад, а безпосередньо на завод, строго на основі замовлення.
Планування в промислових фірмах націлене не тільки на економію матеріальних ресурсів і зниження витрат виробництва, але головним чином на створення широкого асортименту продукції, що враховує різні потреби покупців.