Вся сукупність показників, так чи інакше впливають на процес ціноутворення на різногалузевих продукцію (послуги), поділяється на дві групи: загальні та специфічні.
Загальними показниками, що визначають ціни на товари (продукцію, послуги), переважно є:
- гнучкість пропозиції: зростання цін зумовлює зменшення попиту, і навпаки;
- високі технічні параметри та низька вартість експлуатації: вони важливі для потенційного покупця не менше, ніж ціна;
- орієнтація на одержання прибутку та оцінка потенційних покупок з урахуванням їх ефективності (показники, що впливають на вибір товару покупцем, за ступенем їх важливості розміщуються в такій послідовності: якість, технічне обслуговування , ціна);
- можливість надати готовому виробу більше привабливості для покупців: зрозуміло, що доступні ціни, узгоджені з показниками якості товарів, є більш привабливими для потенційних покупців.
Рисунок 3.2 - Основні види ринкових цін
Об'єктивно діють і специфічні показники ціноутворення на основні види продукції виробничо-технічного призначення (сировину, основні і допоміжні матеріали, вузли та агрегати, основне і допоміжне обладнання). Їх слід розглянути детальніше.
Сировина підлягає лише тій обробці, яка полегшує використання або транспортування або приводить його у відповідність з прийнятими стандартами. При реалізації сировинних товарів на ринку ціни на них встановлюються з урахуванням вимог стандартів, обсягу попиту та продажу.
Основні матеріали, як правило, купують відповідно специфікації, розробленої на базі прийнятих стандартів. Саме наявність затверджених у встановленому порядку стандартів є головним показником ціноутворення на основні матеріали.
допоміжні матеріали виконують на різногалузевих підприємствах майже однакові функції та у зв'язку з цим мають стійкий попит. Тому на встановлення ціни на такі матеріали впливає існуючий попит, їхні якісні показники та обсяги виробництва.
У зв'язку з природним прагненням покупців максимально обмежити кількість постачальників вузлів і агрегатів, останні звичайно здобувають безпосередньо у виробників, які встановлюють ціну на них з урахуванням іміджу своєї продукції на ринку. Іноді деякі вузли і агрегати є досить помітними в готовому виробі, що датою можливість покупцям використовувати відомі на ринку марки (типорозміри) таких виробів для стимулювання збуту власної продукції за вигідною для них ціною.
У цінах на основне устаткування враховується його універсальність або навпаки - спеціалізація. Чим вище спеціалізація устаткування, тим вище вимоги як до експлуатаційних параметрів, так і до ціни. У ринкових умовах господарювання виробники основного устаткування можуть кредитувати своїх покупців, включаючи продаж на виплату і лізинг.
Ціна одиниці допоміжного устаткування завжди помітно нижче за ціну на основне устаткування. В умовах зростання обсягів виробництва і збуту такого устаткування з'являється можливість подальшого зниження ціни.